Версія вересня 2010 року
Уявіть, що хтось стверджує, ніби знайшов нову суру в мусульманському Корані. Однак найдавніший примірник був написаний не арабською мовою, ані мовою Біблії, а італійською мовою епохи Середньовіччя. Уявіть, що в цій сурі містяться твердження, які суперечать іншим частинам Корану, а також Біблії. Уявіть, що вона також містить історичні неточності та натякає на те, що люди за часів Мухаммеда жили так само, як європейці в Середньовіччі.
У вас, м’яко кажучи, виникли б певні запитання! Які є докази (якщо такі взагалі є) її автентичності та ланцюга передачі, чому її не слід відкинути, так само як відкидаються інші історично пізні вигадані хадиси та інші нібито твори Мухаммеда?
У подальшій частині цієї статті наводяться точні причини, чому всі правовірні мусульмани та християни повинні погодитися з тим, що Євангеліє від Варнави є середньовічною підробкою.
Основні відомості
Євангеліє від Варнави відоме лише італійською мовою, і жоден стародавній автор ніколи на нього не посилався. У ньому згадуються речі, які почали використовуватися лише через кілька століть. Крім того, у Гранаді були знайдені й інші підроблені євангелія, написані арабською мовою. Їх було виявлено після 1588 року, а їхніми авторами були маври. Хоча один мусульманський автор, Ата ур-Рахам, сплутав цей текст з іншим твором під назвою «Лист/Послання Варнави», між ними немає жодної подібності, окрім назви.
Суперечить як Біблії, так і Корану
| Ісус не є Месією. розд. 83, с. 181; розд. 97, с. 223; розд. 42, с. 97 (Ісуса називають Месією/Христом у сурах 5:75;5:17 (2 рази),3:45 ; 4:157, 171, 172,9:30 ) |
| Месія — це Мухаммед. гл. 97, с. 225–227 |
| Слова пророка адресовані лише тим людям, до яких вони були послані. розд. 43, с. 101 (Сура 4:150–151 каже, що не слід розрізняти посланців) |
| Ісмаїл був предком Месії. розд. 190, с. 425; розд. 191, с. 407; розд. 208, с. 459; розд. 43, с. 103 |
| Бог створив усе заради Месії. розд. 191, с. 427 |
| Бог створив усе для Мухаммеда. розд. 39, с. 91: «[Мухаммед] буде моїм посланцем, заради якого Я створив усе; який просвітить світ, коли прийде; чия душа була оточена небесною славою за шістдесят тисяч років до того, як Я створив що-небудь». |
| «Посланець Бога [Мухаммед] відповість: “О Господи, я пам’ятаю, що коли Ти створив мене, Ти сказав, що з любові до мене Ти захотів створити світ і рай, ангелів і людей, щоб вони прославляли Тебе через мене, Твого слугу.”» розд. 55, с. 131. Також розд. 56, с. 133 |
| Без віри в Мухаммеда ніхто не буде спасений. (Більшість мусульман не вірять, що потрібно мати спасительну віру в Мухаммеда.) розд. 192, с. 429 |
Деякі інші розбіжності з Біблією
| Ісус — це голос у пустелі. розд. 42, с. 97 |
| Ангели «відкотили» камінь з гробниці для Ісуса. Гл. 153, с. 355 |
| Мухаммед приходить. Гл. 44, с. 105 |
Деякі інші розбіжності з Кораном
Ці суперечності з Кораном або незвичайні вчення, яких немає в Корані, також можуть змусити мусульман з обережністю ставитися до цього «Євангелія».
Вірні мусульмани, які не мають добрих справ, перебуватимуть у пеклі 70 000 років. розд. 137, с. 319 |
Мухаммед потрапить до пекла і буде в жаху, споглядаючи покарання інших. розд. 135, с. 315 |
Марія народила Ісуса без болю. розд. 3, с. 9 |
Незаконно ненавидіти що-небудь, окрім гріха. розд. 86, с. 199 |
Бог є Отцем. розд. 133, с. 307 |
Бог — наш Батько. (Хоча синів у Нього немає.) розд. 17, с. 31, 33 |
У Небесах не буде заздрості. розд. 177, с. 401 |
Ісус засне таким самим чином [помре] і швидко прокинеться. Гл. 193 «Не плачте, бо Лазар спить, і я прийшов, щоб його розбудити». Фарисеї сказали між собою: «О, якби ти так і заснув!» Тоді Ісус сказав: «Моя година ще не настала; але коли вона настане, я засну так само і швидко прокинуся». Тоді Ісус знову сказав: «Відсуньте камінь від гробниці». Марта сказала: «Господи, він вже смердить, бо помер чотири дні тому». Ісус сказав: «То навіщо ж я прийшов сюди, Марто? Хіба ти не віриш у мене, що я його пробуджу?» |
Загальні помилки — плавання до міст углиб країни
Ці помилки свідчать про те, що автор дуже мало знав про географію та історію Палестини.
| Ісус пішов до Галілейського моря і, сівши на корабель, поплив до свого міста Назарету. розд. 20, с. 41 (Назарет розташований у глибині країни.) |
| Римляни вважали, що ідоли були всемогутні. розд. 152, с. 353 |
| Ханаанеї зневажали фарисеїв. розд. 144, с. 335 |
| Фарисеї за часів Ісуса відрізнялися дуже дивним аскетизмом. розд. 145, с. 337–339 |
| Кумедні факти про фарисеїв. розд. 143, с. 343–345 |
| У Римі було 28 000 богів. розд. 152, с. 353 |
| Римський сенат ухвалив, що ніхто не повинен називати Ісуса Богом чи Сином Божим. розд. 98, с. 227, або згадувати про Ісуса. розд. 157, с. 367 |
| Постанова римського сенату. розд. 210, с. 461 |
| Людей, які проповідували покаяння, називали назарянами ( ) на честь Ісуса. розд. 194, с. 433 |
| Юда посміхнувся, коли учні помилково прийняли його за Ісуса. розд. 216, с. 471 |
| В Ізраїлі кажуть, що Ісус був Богом або Сином Божим. розд. 138, с. 321 |
| Варнава був одним із учнів Ісуса. розд. 83, с. 191; розд. 88, с. 205; розд. 19, с. 39; розд. 72, с. 167 |
| За часів Ісуса в Ізраїлі панував великий голод. розд. 138, с. 321 |
| Бог наслав на Ісуса тяжкі наслідки через те, що інші називали Ісуса Богом. розд. 112, с. 257 |
| Гори (множина) Самарії. розд. 81, с. 189 |
Історичні анахронізми
Історичні неточності стосуються європейських реалій Середньовіччя, які не відповідають часам Ісуса.
| Монети, згадані в розділі 54 (золотий денарій, поділений на шістдесят мініту), були іспанськими. |
| Батько Авраама стверджував, що існує нескінченна кількість богів. (У шумерів не було поняття нескінченності) розд. 26, с. 57 |
| «Тоді, коли їжа спускалася [Адамовим горлом], він згадав слова Бога; тому, бажаючи зупинити їжу, він всунув руку в своє горло, де у кожної людини є позначка». («Адамове яблуко» спочатку було середньовічним європейським виразом) розд. 40, с. 93 |
| Пілат був намісником, коли народився Ісус. розд. 3, с. 7 |
| Євреї навчали постити, давати милостиню, молитися та здійснювати паломництва. розд. 89, с. 207 |
| Ювілей тепер відзначається кожні 100 років. розд. 83, с. 191–193 |
| Барони королів. розд. 131, с. 301 |
| Ви прагнете коней, як лицарі. розд. 69, с. 159 |
| Тягар республіки. розд. 69, с. 161 |
| Придворні. розд. 133, с. 307 |
| Після нічної молитви. розд. 131, с. 299 |
| Вершина, де колись проповідували книжники. розд. 127, с. 291; розд. 129, с. 297; розд. 12, с. 19 |
| Блудний син, нові [ножні] панчохи. розд. 147, с. 241 |
| Бог не є складеним. розд. 161, с. 377 |
| Людина є складною сутністю. розд. 168, с. 389 |
| Лазар та його дві сестри були власниками нерухомості в інших містах — Магдалі та Віфанії, так само, як у Середньовіччі! розд. 194, с. 433 |
| Ісус (насправді Юда) був одягнений як жонглер. розд. 217, с. 475 |
| Фістула (медичний термін, який до Середньовіччя не використовувався для позначення дренажного отвору, зробленого в тілі) розд. 120, с. 275 |
| У 12 років Ісус не вмів читати. розд. 9, с. 15 |
| Покайтеся. розд. 121, с. 277 |
| Ісус молився разом із посланцем Бога і чув голос Мухаммеда. розд. 84, с. 195 |
Ці «немало» помилок доводять, що книга була написана в Середньовіччі в Європі.
Підказки щодо того, хто написав цю фальсифікацію
Італійський друкар на ім’я Аррівабене у 1547 році опублікував перший італійський переклад Корану. Автор «Євангелія від Варнави» не був добре обізнаний ані з біблійною історією, ані з ортодоксальною мусульманською теологією, але, судячи з усього, він (або вона) дуже добре знав європейські середньовічні звичаї. В італійському тексті «Євангелія від Варнави» ( ) простежуються риси як венеціанського, так і тосканського діалектів. Латинська орфографія свідчить про вплив латинської Вульгати. Також помітний вплив творів Данте.
На полях були арабські нотатки. Однак, як зазначає Девід Сокс (с. 51), їх написав не ортодоксальний мусульманин. Раггси припускають, що, оскільки темно-зелена палітурка східного типу дуже схожа на палітурку турецького документа 1575 року, що зберігається у венеціанських архівах, і палітурка, і примітки на полях могли бути виконані в Константинополі.
Перший підозрюваний: Фра Маріно був головним інквізитором Венеції з 1542 по 1550 рік, і, можливо, його мотивом була помста (Сокс, с. 68). Феліче Перетті (майбутній папа Сикст V) був суворим, відданим інквізитором Венеції, який нажив собі багато ворогів. У XVI столітті лише у Венеції відбулося 843 судових процеси за протестантизм та анабаптизм, 65 — за богохульство та 148 — за чаклунство (Сокс, с. 57). У 1530-х роках Венецію критикували за її толерантність. Монаха-августинця було покарано за проповідування єресі в церкві святого Варнави у Венеції (Сокс, с. 59). Аналіз почерку Фра Маріно та «Євангелія від Варнави» показує, що вони могли належати одній і тій самій особі, як стверджує Девід Сокс (с. 70).
Другий підозрюваний: Ансельмо Турмеда (який згодом став Абд-Аллахом ібн Абд-Аллахом) з Майорки, Іспанія, навчався в Болоньї протягом десяти років. У своїй біографії, написаній у 1383–1390 роках, він стверджував, що до навернення в іслам був священиком. Його вчителем у Болоньї був таємний мусульманин. Де Епальца (с. 63–64) зазначає, що це був навернений францисканець, який після переходу в іслам помстився християнству. Згадка про іспанські монети в «Євангелії від Варнави» підтверджує цю теорію.
Інші підозрювані: Інші підроблені Євангелія, принаймні написані маврами арабською мовою, походять із Гранади. Однак до 1588 року про жодне з них не було відомо.
Висновок
Уявіть, що ви — мусульманин, якому повідомили, що хтось знайшов загублену «книгу» від Бога. Серед іншого, у цій «сурі» згадувалося, що Мухаммед плив на човні до Мекки, і ця сура суперечила вченню Біблії та Корану в десяти пунктах. Найдавніший рукопис цієї нібито сури був написаний італійською мовою, яка не є близькосхідною мовою і навіть не існувала за часів Мухаммеда. Нарешті, ця нібито сура містила згадки про деякі історичні звичаї, які з’явилися лише через 1 000 років у Європі.
Можна з упевненістю сказати, що у мусульман, м’яко кажучи, напевно виникне кілька запитань. Перш ніж прийняти цю середньовічну підробку як автентичний твір, що відображає «справжні» вчення Ісуса, пам’ятайте, що цей твір суперечить також і Корану.
Рекомендована література
Гейслер, Норман та Абдул Саліб. «Відповіді ісламу». (Baker Books) 1993.
Гілкріст, Джон. «Походження та джерела Євангелія від Варнави» («Ісус для мусульман»), 1979.
Рагг, Лонсдейл і Лора (перекладачі). «Євангеліє від Варнави». Bakhtyar Printers, Лахор, Пакистан, 1981.
Ви можете прочитати Євангеліє від Варнави англійською мовою в Інтернеті за адресою
http://www.answering-christianity.com/barnabas.htm http://www.islam101.com/barnabas/chapter_index.htm
http://www.latrobe.edu.au/arts/barnabas/Barnmain.html
https://archive.org/stream/thegospelofbarn00unknuoft/thegospelofbarn00unknuoft_djvu.txt
http://www.sacred-texts.com/isl/gbar/
Про Євангеліє від Варнави згадується у перекладі Корану Юсуфа Алі на сторінках 268, 334, а також у «Сахіх Муслім», том 4, примітка 2468, стор. 1254.
Дивіться www.MuslimHope.com для ознайомлення з іншими статтями.
Хай Бог благословить вас.