< Віра друзів

Версія від квітня 2013 року

Мало хто знає про друзів — таємничу релігію в Лівані, що налічує 1 000 років. Їх також називають друзами, дурузами, дурозами та послідовниками віри Таухід; сьогодні їх налічується приблизно 750 000–800 000, переважно в Сирії, Лівані та Ізраїлі. Друзи називають себе муваххідунами (унітаріями). Хоча вони вірять, що Мухаммед був посланцем Бога, їх не можна вважати мусульманами, так само як і євреями чи християнами. Щоб зрозуміти їхнє походження, нам слід повернутися в минуле, до часів єгипетських халіфів з династії Фатимідів.

Династія фатимідських халіфів

Після перших кількох халіфів (так званої династії Омейядів) корумповані Аббасиди практично довели мусульманському світу, що влада розбещує. Дехто міг би подумати, що, можливо, халіфат все-таки слід було передати нащадкам Мухаммеда. На зміну Аббасидам прийшли Фатіміди, які правили з Північної Африки, а згодом перенесли центр своєї влади до Єгипту. Їхня назва походила від того, що правителі були нащадками Фатіми, дочки Мухаммеда та його першої дружини Хадіджи. Хоча Абд аль-Рахман запропонував 100 верблюдів, навантажених одягом, та 10 000 динарів, щоб одружитися з Фатімою, а Усман запропонував те саме, Мухаммед видав її заміж за бідного чоловіка, Алі ібн Абі/Абу Таліба. Побожні мусульмани-шиїти вірили в численні легенди про Фатіму. Згідно з ними, коли Хадіджа була вагітною, курайшити відмовилися їй допомогти, тож на допомогу зійшли чотири жінки з Небес: Сара, дружина Авраама, Асія, Марія та Сафіра, яка, як вважається, була дружиною Мойсея. Фатіма, як стверджується, ніколи не мала менструації; вона народила через ліве стегно, тоді як Марія народила Ісуса через праве стегно. Фатіма стала хурією Небес. Усі мусульмани в Раю матимуть стільки хурі як дружин, скільки забажають, за винятком Алі, який не матиме іншої дружини, окрім Фатіми. Дехто вбачає подібність між шануванням Фатіми та римо-католицьким шануванням Діви Марії. 12-і шиїти називали Фатіму «матір’ю свого батька» (Енциклопедія ісламу, т. 2, с. 845–846), можливо, як пророцтво про те, що дванадцятий імам матиме ім’я Мухаммед.

Фатма буде першою, хто увійде до Раю після Мухаммеда під час воскресіння. Про це також йдеться у сунітському хадисі Бухарі, т. 4, книга 56, розд. 24, № 819–820, с. 527. Гавриїл приведе її верблюда до трону Аллаха. Там вона зійде з верблюда і попросить Аллаха віддати справедливість тим, хто винен у смерті її синів Хасана та Хусейна/Хусейна. Фатіма введе всіх своїх послідовників до Раю, і так само, як католики моляться до Марії, деякі ісмаїліти звертаються з молитвами до Фатіми.

До речі, у католицькій релігії також існує об’явлення під назвою «Богоматір Фатімська», але це абсолютно не пов’язано з вищезазначеним.

Ось список усіх фатимідських халіфів

1. Аль-Махді 'Убайдаллах/'Убайдуллах, халіф 297 р. хіджри/909 р. н. е. — 322 р. хіджри/3/4/933/934 р. Він завоював єгипетський регіон, що перебував під владою Аббасидів, з другої спроби у 919–920 рр. н. е. Він проголосив себе Махді.

2. Аль-Каїм бі-амр Аллах (Абу’л-Касім), помер 334 р. х. 18 травня 945 р.

3. Мансур (Абу Тахір Ісмаїл), помер 19 березня 952 р.

4. Муїзз лі-дін Аллах (Абу Тамім Маад), 952–976 рр. На момент сходження на престол йому було 22 роки

5. Аль-Азіз, халіф у 976–996 рр. н. е., завоював Сирію

6. Аль-Хакім бі-амр Іллахі, 996–1021 рр. н. е.

7. Аль-Захір, халіф у 1021–1036 рр. н. е.

8. аль-Мустансір, 1036–1094 рр. н. е., слабке правління.

9. аль-Муста’лі, халіф у 1094–1101 рр. н. е.

10. аль-Амр, 1101–1130 рр. н. е.

11. аль-Хафіз, 1130–1140 рр. н. е.

12. аль-Зафр, 1149–1154 рр. н. е.

13. аль-Фаїз, 1154–1160 рр. н. е.

14. Аль-’Адід — останній халіф з династії Фатимідів (1160–1171 рр. н. е.), скинутий Саладіном та армією Аббасидів.

Аль-Хакім

Аль-Хакім ібн Амр Аллах народився у 985 р. н. е., став шостим фатімідським халіфом у віці 11 років (996 р. н. е.). Аль-Хакім був відомий своєю жорстокістю, деспотизмом та таємничим зникненням під час прогулянки наодинці в лютому 1021 року н. е. Він був головним гонителем християн та євреїв, хоча його мати була християнкою з Росії. Багато хто вважає його божевільним ісмаїлітським шиїтом. З іншого боку, інші ставляться до нього з повагою.

Хтось колись сказав, що кожна погана річ має хороше раціональне пояснення. Згідно з «Енциклопедією релігійних знань» (с. 277–278), вважалося, що «його дії, хоч іноді й здавалися жорстокими, були поза межами розуміння, а їхній творчий символізм був відомий лише Хамзі як імаму».

Відомий математик Аль-Хазен (помер 1038 р.) стверджував, що може сконструювати механізм для регулювання паводків на Нілі. Хакім (помер 1021 р.) запросив його до Єгипту, щоб той це зробив. Коли Аль-Хазен прибув і побачив, що це неможливо, він прикидався божевільним аж до смерті Хакіма.

Хронологія переслідувань Хакіма

1003 р. Знесено церкву, а на її місці збудовано мечеть «Рашид»

1004 р. — християн і євреїв змусили носити чорні пояси та тюрбани

1005 р. Аль-Хакім, який був шиїтом, проголосив прокляття проти перших халіфів та сподвижників Пророка і змусив викарбувати їх на мечетях.

1007 р. Він скасував наказ про нанесення цих написів на мечеті. Спочатку він заборонив, а потім пом’якшив закони щодо вина, борделів, рабинь-співачок, музичних інструментів, співаків та музикантів.

Він заборонив жінкам виходити на вулицю. Аль-Хакім заборонив шевцям виготовляти взуття для жінок. (Вони й так не повинні виходити на вулицю.)

У якийсь момент аль-Хакім заохочував своїх прихильників, зокрема, поклонятися йому як видимому Богу. Віра друзів названа на честь одного з цих прихильників — Ісмаїла аль-Даразі / ад- -Даразі. Пізніша друзька теологія стверджує, що існувало десять втілень Бога, і аль-Хакім був останнім із них, згідно з «Енциклопедією місій», т. 1, с. 341 (Funk and Wagnalls, 1891).

Він заборонив вживати певний овоч, оскільки вважав, що його полюбляли Абу Бакр, Аїша та Муавія.

Він заборонив їсти молюсків та рибу без луски. Він заборонив гру в шахи (як вчить «Сахіх Муслім») і наказав вбити всіх собак.

Аль-Хакім спалив весь єврейський квартал у Каїрі.

Він спалив місто аль-Фустат після того, як люди поширили заяву, в якій стверджувалося, що він відступив від ісламу, проголосивши себе божеством. Кажуть, що аль-Хакім розважався, спостерігаючи, як місто горить.

1007 р. Заборонив процесію у Вербну неділю в Єрусалимі

1008 р. Конфіскував майно церков та монастирів в Єгипті

1009 р. Змусив християн та євреїв носити хрести та дзвіночки. Зруйнував дві церкви в Каїрі, одну в Дамаску та осквернив їхні кладовища. Катував християнських чиновників.

1009/1010 Зруйнував храм Гробу Господнього в Єрусалимі (майбутні хрестоносці запам’ятають це). Заборонив святкування Богоявлення в Каїрі та зруйнував християнські монастирі.

1010 Заборонив християнам вживати вино під час Вечері Господньої.

1011–1012 рр. Аль-Хакім, проходячи повз м’ясну крамницю, схопив м’ясний тесак і вбив одного з помічників.

1011–1012 рр. Заборонив виставляти хрести.

1012–1013 рр. Християнам заборонено їздити верхи. Він зруйнував церкви та жіночі монастирі, пощадивши лише монастир на Синаї.

1012–1013 рр. Змушував підданих кланятися йому та називати його «нашим Господом».

1013 Деякі християни, які, як стверджувалося, навернулися до ісламу, все ще відправляли Вечерю Господню у своїх будинках. Він дізнався про це, але дозволив це робити. Він видав укази на користь християн « » та відбудував монастир, відновив багато церков та їхні володіння. Він дозволив деяким християнам, які навернулися до ісламу, повернутися до християнства.

Аль-Хакім також заборонив деякі мусульманські молитви. Він заборонив жінкам плакати на похоронах, оскільки Мухаммед наказав їм не плакати.

1021 року однієї ночі в лютому аль-Хакім пішов на прогулянку на пагорб і зник без сліду. Хамза сказав, що він повернеться. (Це схоже на віру в повторне явлення 12-го імама.)

У «Постійному словнику світових релігій» (с. 230) зазначено, що бажання аль-Хакіма, щоб його шанували як Бога, стало ключовим чинником ослаблення династії Фатимідів.

Хамза, аль-Муктана та друзькі писання

Відтоді друзи поклоняються аль-Хакіму як видимому Богу. Візир аль-Хакіма, Хамза бін 'Алі ібн Ахмад, перський містик, допоміг забезпечити, щоб аль-Хакіма шанували як найвищого Єдиного, який створив перший космічний принцип. У друзькій філософії Хамза є першим із Божих створінь. Друзький календар починається з 1016/1017 р. н. е. (408 р. хіджри), коли Хамза публічно проголосив у мечеті в Каїрі, що аль-Хакім є видимим Богом.

Святе писання друзів, яке називається «Расахл/Расаїль аль-Хікма» («Листи мудрості»), було в основному записане аль-Муктаною (космічною іманенцією). Воно також містить інші послання аль-Хакіма, Хамзи та інших.

З часу зникнення аль-Муктани друзи не є «релігією, що займається прозелітизмом».

У друзькому катехізисі у питанні 44 сказано, що алавіти відокремилися від друзів, оскільки не поклонялися аль-Хакіму, а замість нього поклонялися Алі.


«Сім стовпів друзької віри» Хамзи

1. (Правдивість у словах) Говоріть правду іншим друзам. Однак брехати невіруючим, щоб захистити себе чи спільноту, — це нормально. Вони вважають за нормальне видавати себе за мусульман перед мусульманами або за християн перед християнами, а також говорити неправду про те, у що вони вірять.

2. (Пильність) Захищайте один одного (у тому числі силою) та допомагайте й підтримуйте один одного

3. Абсолютне зречення від усіх колишніх релігій, включаючи іслам, що не є друзьким.

4. Повністю відмежуватися від невіруючих.

5. Визнавати аль-Хакіма єдиним видимим Богом. (Це включає також визнання інших попередніх проявів Бога)

6. Повна покірність, задоволення тим, що робить Бог

7. Повна покірність, підкорення наказам Бога або Його посланців аж до повернення аль-Хакіма.

Інші вірування друзів

Аль-Хакім є центральною фігурою віри друзів. Його називають аль-вахда — втіленням божественної єдності. Подібно до деяких ісмаїлітів, друзи вірять, що існувало багато (можливо, 70) втілень Бога. Справжній Ісус був втіленням Космічного Розуму, але не Мухаммед. Аль-Хакім був останнім втіленням Бога.

Космічні ролі: Як і ісмаїліти, вони вірять у п’ять космічних принципів (худуд). Друзи вірять, що є п’ятеро людей, які взяли на себе ці ролі.

«Акл» (істинний Адам / космічний розум) уособлював Хамза ібн Алі

Нафс аль-Куллійя (універсальна душа / космічне «я») — Ісмаїл ібн Мухаммед аль-Тамімі.

Каліма (Слово / космічні висловлювання) — уособлював Мухаммад ібн Вахб аль-Кураші

Сабік (праве крило / попередник / космічний прецедент) — Салам ібн Абд аль-Ваххаб

Талі (ліве крило / послідовник / космічна неминучість) — Баха аль-Дін аль-Муктана.

Крім того, були даїси (місіонери), ма’дхуни (проповідники), мукасіри (переконувачі) та решта істинних віруючих.

Існувало також п’ять фальшивих космічних принципів, створених аль-Хакімом для злої сторони всесвіту. Однак у останні дні аль-Хакім відмовиться від них.

Мусульманські свята: Вони відзначають більшість мусульманських свят, але не дотримуються Рамадану і не вирушають у хадж до Мекки.

Матеріальний світ є «дзеркалом» або еманацією Божественного Розуму.

Усі попередні релігії не є помилковими, вони є лише «прообразами» істинної релігії і мають тлумачитися алегорично. І Євангеліє, і Коран були натхненні Богом, але їх більше не дотримуються. Друзи

Шлюб: Вони також вірять, що чоловік і дружина мають бути рівними у шлюбі.

Хідр/Хідер (Зелений). Подібно до суфіїв, вони приділяють особливу увагу аль-Хідру. У них є місце, яке вважається святинею Хідра. Аль-Хідр згадується у «Сахіх аль-Бухарі», т. 1, книга 3, розділ 44, № 124, с. 90–93, як особа, до якої завітав Мойсей і яка знала про Бога те, чого не знав сам Мойсей. Один друз розповів мені, що вони вірять, ніби це Іван Хреститель (Нафс аль-Куллійя, Вселенська Душа).

Ісус і Святий Дух — це одна й та сама особа, згідно з

http://ismaili.net/~heritage/mirrors/7_other_drouz/drouz.html. Там також зазначено, що друзи стверджують, нібито походять від загублених племен Ізраїлю. Також там сказано, що друзи вважають Сократа, Платона та Аристотеля пророками.

Реінкарнація: Вони вірять, що люди перевтілюються, доки не досягнуть досконалості та не піднімуться до зірок. Це має певну схожість із вченням алавітів. На відміну від індуїзму, друзи вірять, що чоловіки перевтілюються лише в чоловіків, а жінки — лише в жінок.

Вони вважають, що в Китаї існує ще одна таємна друзька громада.

Кінець світу: Коли переслідування друзів досягне свого апогею, аль-Хакім повернеться разом із Хамзою та аль-Муктаною, які зникли у 1033 році н. е. Аль-Хакім завоює світ, а таємна громада друзів, яка, як вважається, сьогодні перебуває в Китаї, знову об’єднається з тими, хто живе в Сирії. Вони завоюють Мекку, а потім Єрусалим, і весь світ прийме віру друзів.

Звичаї: Вони вірять, що як чоловіки, так і жінки повинні брати участь у щоденних молитвах. (Хадиси сунітського ісламу стверджують, що жінки повинні утримуватися від молитви під час менструації.) Друзи утримуються від вживання стимуляторів, тютюну та вина. Вони вважають, що крадіжка та помста є гріхом.

Приховування віри: Подібно до сект «гулат» у мусульманському світі, вони вважають за доцільне приховувати свою приналежність до друзів, коли це необхідно для безпеки. Крім того, їм дозволено зовні дотримуватися панівної релігії, а свою віру сповідувати таємно. Таким чином, друзи в інших країнах можуть називати себе сирійськими християнами або сунітськими мусульманами.

Релігійні служби відбуваються у четвер ввечері, на початку їхнього дня відпочинку («The Perennial Dictionary of World Religions», с. 230; «Encyclopaedia Britannica», с. 684).

Посвячені/непосвячені: З XV століття друзи, подібно до алавітів, мають внутрішню групу посвячених («Уккал»/«Акл», що означає «розумні»/«мудреці») та більшість решти віруючих («Джуххал»/«Джахіл», що означає «необізнані»). «Джахіл» забезпечують матеріальні потреби посвячених. За оцінками «Енциклопедії Британіки», посвячені становлять близько 15 %.

Чоловіки-посвячені зазвичай носять чорну мантію під білим поясом. На голові вони носять червоний фес з білою облямівкою.

Жінки повинні носити хіджаби, зазвичай чорні, та червоні тапочки. Насправді багато друзьких жінок не знімають хіджаб навіть у присутності жінок, які не належать до друзів. Багатоженство заборонено, і як жінки, так і чоловіки можуть ініціювати розлучення. Вони беруть участь у релігійних церемоніях разом із чоловіками, хоча й відокремлені напівпрозорою чорною завісою. Раніше жінкам не дозволялося носити шовк, парчу, золото чи срібло, але зараз вони зазвичай це роблять.

Закони: Загалом друзи часто дотримуються ханафітської мусульманської правової системи. Ханафіти — найпоширеніша сунітська школа.

Старі та нові вірування друзів: В «Енциклопедії ісламу» (E.J. Brill, 1965), т. 2, с. 633, зазначено, що протягом тривалого періоду історії друзів значна частина розгалуженої ієрархії зникла, і до часів 'Абд Аллаха аль-Танухі (помер 885 р. за хіджрою, 1480 р. н. е.) переважала нова система гностичної космології та циклічної священної історії. Саме на цей час припадає поділ друзів на мудреців та неосвічених.

Неправдива інформація: Оскільки про друзів було відомо мало, про них поширювалося чимало неправдивих тверджень.

Стверджувалося, що вони походять від хрестоносця на ім’я граф Дре.

Нібито вони поклонялися фігурі теля. У «Британській енциклопедії» (1972) у томі 7 на сторінці 711 зазначено: «можливо, фігура теля, зв’язок з якою є віддаленим, а її роль — незрозумілою». Однак там також додається, що деякі друзи категорично заперечують її існування.

Нібито друзи мали аморальні зображення, подібні до тих, що є в деяких сектах індуїзму, але це також неправда.

Подальша історія друзів

1300 р. н. е. Маліку аль-Ашраф, мамлюцький султан Єгипту, розгромив друзів і змусив їх прийняти сунітський іслам, принаймні зовні.

1516 р. н. е. Друзька родина Маан підтримала турецького султана Селіма Суворого у його боротьбі проти мамелюків.

На піку свого розквіту за правління Факруд-діна Маана II друзи контролювали Антіохію, Пальміру, Бейрут, Сидон, Латакію та Тріполі під владою турків. Він двічі безуспішно повставав проти турків.

Вони пережили багато громадянських воєн; у 1711 році друзи з роду Шехаб розгромили турків та інших друзів під Ейн-Дарою.

У Лівані часто спалахували громадянські війни. У 1840 році друзи влаштували масові вбивства християн у Хасбеї та на горі Джуба (4/30/1845 ). Друзи та мусульмани об’єдналися, щоб знищити 2 500 маронітів у Дамаску на горі Джуба (7/9/1860 ). Після цього французи окупували Ліван. Друзи воювали проти єгиптян у 1930 році, проти турків у 1852 році, а в 1896 році зазнали поразки від турків. Друзи з племені Туршун намагалися повстати проти турків у 1906 році.

Під час Першої світової війни вони допомагали Лоуренсу та британцям у боротьбі проти турків. Після того, як французи не прислухалися до їхніх потреб, друзи повстали проти французів у7/25/1925 , але врешті-решт зазнали повної поразки у 1927 році. Див. «Першу енциклопедію ісламу», т. 2 (E.J. Brill), с. 1075–1076 для отримання додаткової інформації.

Схожість, але й глибокі відмінності

Друзи цікаві тим, що вони шанують Мухаммеда як пророка і вірять, що Коран був посланий Богом, проте їхні вірування настільки відрізняються від того, чого навчає Коран. Вони вважають, що їхні вірування мають перевагу над «істиною», яку Бог дав у Корані.

Подібно до мусульман, друзи шанують Ісуса як пророка і вірять, що Біблія була дана Богом, проте вірування як друзів, так і мусульман настільки відрізняються від того, чого навчає Біблія. У деяких аспектах друзи ближчі до Біблії, ніж мусульмани; вони вірять, що Ісус є втіленням Бога. Однак у інших аспектах ближчими є мусульмани, зокрема тим, що вони не поклоняються аль-Хакіму, не визнають інших втілень Бога та не вірять у реінкарнацію. І друзи, і мусульмани вважають, що їхні засновники та їхні священні писання мають перевагу над істиною Біблії. Очевидно, той факт, що їхня «істина» суперечить основному посланню Нового Завіту, їх не турбує.

Чи має значення Істина?

Друзи відомі тим, що майже тисячу років дотримуються своїх традицій, незважаючи на війни та переслідування. Дух, що стоїть за аль-Хакімом, мав би цим пишатися. Якщо вважати вірність завжди доброю чеснотою, то друзи, алавіти у світі ісламу, туггі та конди у світі індуїзму, а також люди, які загинули в «Храмі народу» Джима Джонса у світі християнства, — всі вони є найдоброчеснішими людьми.

Ні, неправильно спрямована вірність — це не чеснота. Неправильно спрямована вірність — це, по суті, невірність і зрада того, кому ви повинні бути вірними.

Біблійні вірші, що стосуються друзів

«Я, Господь, не змінююся» (Малахія 3:6а, Біблія Береанська)

«Ісус Христос є той самий вчора, сьогодні і навіки» (Євреїв 13:8, Біблія Береанська)

«Я ж боюся, щоб, як Єва була обманута хитрістю змія, так і ваші думки не були зведені з простої та чистої відданості Христу. Бо якщо хтось приходить і проповідує іншого Ісуса, ніж Той, кого ми проповідували, або якщо ви приймаєте іншого духа, ніж Той, якого ви прийняли, або інше Євангеліє, ніж те, яке ви прийняли, ви дуже легко це терпите». (2 Коринтян 11:3-4, Біблія Береанська)

«Я дивуюся, як швидко ви відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і звертаєтеся до іншого Євангелія — яке навіть не є Євангелієм. Очевидно, що деякі люди турбують вас і намагаються спотворити Євангеліє Христа. Але навіть якщо ми чи ангел з неба проповідуватиме Євангеліє, суперечне тому, яке ми проповідували вам, нехай він буде під прокляттям! Як ми вже казали раніше, так і тепер кажу знову: якщо хтось проповідує вам Євангеліє, суперечне тому, яке ви прийняли, нехай буде проклятий!» (Галатів 1:6–9, Біблія Береанська)

Друзи Північної Америки мають англомовний сайт за адресою www.Druze.com.

Джерела

«Енциклопедія Британіка». (1958) том 7.

«Британська енциклопедія» (1972), том 7, с. 711.

«Енциклопедія ісламу» містить численні статті, присвячені друзам. Існує кілька видань «Енциклопедії ісламу», усі видані видавництвом E.J. Brill.

Перша «Енциклопедія ісламу»

«Енциклопедія ісламу», редактори Б. Льюїс, Ч. Пеллат та Дж. Шахт. (1965)

«Енциклопедія ісламу», нове видання. (1995)

Дуглас, Дж. Д. (головний редактор) «Енциклопедія релігійних знань», 2-ге видання. Видавництво «Бейкер Бук Хаус». 1991.

Крім, Кіт, Роджер А. Буллард та Ларрі Д. Шінн (редактори). «Словник світових релігій» видавництва «Perennial». Harper & Row. 1981. (830 сторінок)

http://ismaili.net/~heritage/mirrors/236_druz/win19b.html

автор: Стівен М. Моррісон, доктор філософії.